30.07.2013 відбулося перше засідання дорадчого комітету при урядовому уповноваженому з прав людей з інвалідністю. Представники об’єднань людей з інвалідністю скаржилися на відсутність свободи пересування, соціальної адаптації та неуваги з боку держави. У відповідь омбудсмен пообіцяв вивчити проблеми людей з обмеженими можливостями та розкритикував чорнобильців, які мітингують під Кабінетом Міністрів.
У клубі Кабінету міністрів учора вперше зібрався дорадчий комітет за урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю. Уряд утворив цю посаду 17 квітня, призначивши на неї народного депутата V-VI скликань Олексія Журавка (Партія регіонів).
На заході були присутні 10 із 14 членів комітету. Багато хто з них був із супровідними або сурдоперекладачами. Засідання відкрив секретар Комітету, голова Конфедерації громадських організацій людей з інвалідністю Вадим Карпенко. Він закликав присутніх висловити побажання до плану роботи, але в залі запанувала тиша — представники організацій людей з інвалідністю не зводили очей з порядку денного. Втім, у результаті пану Карпенку все ж таки вдалося розворушити аудиторію, і присутні заговорили про нагальні проблеми.
— Міністерство охорони здоров’я не реагує на наші прохання зняти обмеження на керування транспортними засобами для громадян із проблемами слуху. У Європі у глухих немає проблем із керуванням, вони можуть навіть пілотувати літак! Але в Україні, згідно з вимогами МОЗ, водій повинен чути шепіт чи промову в радіусі метра навколо себе. Навіщо мені чутка, щоб керувати автомобілем? Я з ДАІ розмовляти не збираюсь! — заявив заступник голови Українського товариства глухих Сергій Котельянець.
— Найболючіше питання — безбар’єрність! Перед Євро-2012 будували пандуси, але це питання так і залишилося невирішеним! Багато людей з інвалідністю не можуть навіть із дому вийти! — додав колишній голова Держслужби з питань людей з інвалідністю та ветеранів Володимир Маслаков.
— Необхідний законопроект — щоб не доводилося збирати купу довідок для будівництва пандусу та замовляти проект власним коштом, а щоб для всіх типів будинків існували типові проекти пандусів,— підтримав колегу керівник Асоціації інвалідів-спинальників Іван Марусевич.
У відповідь Олексій Журавко закликав членів комітету “надсилати конкретні пропозиції” і пообіцяв подумати над вирішенням цих проблем.
— Ми знаємо: є проблеми у Києві, Харкові, Херсоні, Запоріжжі. Знаємо, що люди з інвалідністю на машинах із спеціальними знаками не пускають на автомобільні стоянки за пільгами, існує проблема безбар’єрного проїзду у будинках, офісах, магазинах, є законодавчі питання. Ми включилися в роботу і тепер думатимемо, як ці проблеми вирішувати. Я не хочу спонтанних дій.
Пан Журавко додав, що серед організацій людей з інвалідністю, на його думку, “розлучилося багато липових”, і через це слід провести їхню переатестацію. Втім, ця ідея не викликала інтересу у членів Комітету, і вони продовжили говорити про свої проблеми.
— Немає програми соціальної адаптації та реабілітації для розумово відсталих дітей та людей з інвалідністю. Коли батьки такої дитини вмирають, їй нема куди подітися. У країні є лише чотири гуртожитки та два інтернати для таких дітей,— нарікала виконавчий директор Коаліції захисту прав людей з інвалідністю та осіб з інтелектуальною недостатністю Раїса Кравченка.
У відповідь пан Журавко пообіцяв розібратися в цій проблемі і несподівано почав лаяти чорнобильців, які голодують під Кабінетом Міністрів. Як відомо, з 1 липня Спілка людей з інвалідністю Чорнобиля Святошинського району Києва оголосила безстрокове голодування під будівлею уряду, вимагаючи виплат пенсій, проіндексованих через суд.
– Це спекуляція на людях з інвалідністю! Людина виходить на мітинг і просить у уряду квартиру, отримує її, продає та знову вимагає. Краще поганий світ, аніж погана війна! — заявив омбудсмен, закликавши колег “вирішувати питання цивілізовано”.
— Потрібно будувати партнерські відносини з урядом,— підтримала його виконавчий директор Національної асамблеї людей з інвалідністю Наталія Скрипка.
Втім, у решти членів комітету критика чорнобильців не зустріла відгуку, і вони розійшлися, пообіцявши надіслати омбудсмену свої зауваження та пропозиції.
“Кожна громадська організація має переглянути статус своїх учасників”
блицинтерв’ю
Урядовий уповноважений з прав людей з інвалідністю ОЛЕКСІЙ ЖУРАВКО розповів ЮЛІЇ РЯБЧУН, як влада має намір вирішувати проблеми людей з обмеженими можливостями.
— Скільки зараз людей із обмеженими можливостями в Україні?
— За даними Мінсоцполітики, офіційно стоять на обліку за інвалідністю майже 2,8 млн. осіб. Переважно це люди з інвалідністю загального захворювання, які багато постраждали після автокатастроф, від лікарських помилок, виробничих травм та інші.
— Яким чином людям з обмеженими можливостями допомагатиме урядовий уповноважений і для чого потрібен дорадчий комітет при ньому?
— До комітету увійшли представники 14 найбільших всеукраїнських громадських об’єднань людей з інвалідністю. Раз на місяць вони збиратимуться та розглядатимуть соціальні та законодавчі проблеми, а також вироблятимуть подальшу стратегію розвитку громадських організацій. Уповноважений також враховує та оперативно реагує на індивідуальні звернення людей з інвалідністю. З моменту початку нашої роботи до нас надійшло понад 100 звернень від громадян та близько 140 – від громадських організацій. Люди просять про допомогу: комусь не вистачає медикаментів, медичного обладнання, а громадським організаціям потрібна допомога у взаємодії із держструктурами. Незабаром у нас працюватиме гаряча телефонна лінія уповноваженого, також планується відкрити приймальню для громадян.
— З якими проблемами наразі стикаються люди з обмеженими можливостями? Чи є в Україні прояви дискримінації?
— Дискримінації у глобальному масштабі ми не маємо. Існують проблеми приватного характеру. Наприклад, створення робочих місць для людей з інвалідністю залежить від конкретного працедавця. Людей з інвалідністю не допускають роботи на багатьох підприємствах, фінансових установах, і це не проблема Кабінету міністрів. Часто на власника підприємства вплинути просто неможливо.
— Проблему буде вирішено, якщо уряд запровадить соціальне квотування…
— Кожен власник підприємства має право сам вирішувати, брати чи не брати людину з інвалідністю на роботу. Є зони ризику – хімічна, нафтопереробна, вугільна галузь, туди людину з інвалідністю не візьмеш. У фактах відмови у працевлаштуванні слід розбиратися окремо, але в результаті необхідно виробити такий законопроект, який би задовольнив усі сторони.
— Скільки у нас організацій людей з інвалідністю і чи створюватимете ви єдиний реєстр таких організацій?
– В Україні близько 70 великих всеукраїнських організацій. Щоб не допустити маніпуляції, кожна громадська організація має переглянути статус своїх учасників та працівників. Наприклад, у Закарпатській області був випадок, коли під егідою громадської організації з прав людей з інвалідністю збирали гроші та витрачали їх на особисті цілі окремих осіб. За цим фактом триває слідство. Необхідно створити єдиний реєстр об’єднань людей з інвалідністю та ставитись до себе по совісті. Звідки з’явилися лжечорнобильці? Наприклад, сім’я інваліда складається із 12 осіб, ніхто з них не працює, усі живуть на його пенсію розміром близько 6 тис. грн. А щойно виникає загроза зниження виплат, таких інвалідів штовхають на мітинги біля Кабміну.
— Як цю проблему вирішити на державному рівні?
— Для людей з інвалідністю необхідно запровадити щорічну переатестацію. Нічого в цьому не страшного. Можу сказати, що я готовий пройти медкомісію для підтвердження статусу людини з інвалідністю (Олексій Журавко людина з інвалідністю з дитинства І групи.). І у цьому напрямі ми готові співпрацювати з Міністерством соціальної політики.