Свобода – це життя. Життя – це диво. Чудо – це коли ти вільний… Піднесене поняття «свобода» так приємне на слух і так бажано, але життєво необхідне як повітря і досягнуте з такою великою працею людиною з обмеженими фізичними можливостями. Коли ти обмежений у будь-яких можливостях, то свобода в пересуванні, спілкуванні, будь-якій діяльності стає не інакше, як бажання мати свободу вибору між самотністю та єдністю.
У рамках реалізації проекту «Універсальний дизайн: світ, зручний для кожного» Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація інвалідів-спинальників України» було організовано та проведено семінари на тему «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення» та «Реабілітаційні заходи для хворих із травмою хребта та спинного мозку».
У цьому заході, що проводився у Києві в період з 03 по 05 листопада поточного року, взяла участь делегація від Кілійського районного товариства людей з інвалідністю.
Для обговорення та вирішення найбільш актуальних проблем маломобільних груп населення, у тому числі людей з інвалідністю які пересуваються на кріслі колісному, було запрошено представників Міністерства охорони здоров’я, соціальної політики, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, а також керівника Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища – головний архітектор Києва.
Перший день було присвячено темі доступності будинків та споруд для маломобільних груп населення. Фахівці профільних установ давали роз’яснення щодо протиріч правових норм, прийнятих Законом України «Про врегулювання містобудівної діяльності». Зокрема, повідомлялося, що чинне законодавство не передбачає серйозної відповідальності будівельної організації за порушення чи ухилення від виконання норм. Окремо йшлося про недосконалість Державних будівельних норм України «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення» порівняно із загальноєвропейськими критеріями. Повідомлялося про необхідність переглянути та внести відповідні зміни до генеральних планів населених пунктів, розроблених ще за часів СРСР та які не передбачають забезпечення доступності об’єктів громадського, культурного та соціального призначення для маломобільних груп населення. Адже лише з 2005 року, з ухваленням відповідних Указів Президента України, це питання було порушено на високий державний рівень. Главою держави було зазначено на нормативне забезпечення безперешкодного доступу для людей з інвалідністю, на розробку нової наукової, нормативно-методичної та проектної бази для створення умов повноцінного середовища життєдіяльності людей з інвалідністю із обов’язковим контролем за їх виконанням. Всі ці недоробки в подальшому призводять до неякісного облаштування будівель пандусами та іншими елементами безперешкодного доступу або їх повної відсутності. У цьому випадку залишається лише звернутися до Державної архітектурної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України чи судових органів для відповідного реагування.
У свою чергу, громадські організації людей з інвалідністю м.Біла Церква Київської області та м.Чернівці поділилися досвідом проведення спеціальних моніторингів щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з інвалідністю до об’єктів громадського та житлово-комунального призначення. До участі у ньому обов’язково на місцевому рівні запрошуються голова міської ради, начальник управління розвитку інфраструктури, містобудування та житлово-комунального господарства, начальник управління соціального захисту. У їх присутності люди які пересуваються на кріслі колісному та інші громадяни, які мають труднощі у пересуванні, демонстрували великі труднощі або неможливість скористатися пандусом, обладнаним з порушенням державних будівельних норм, або іншим обладнаним засобом для доступу до державних та медичних установ, магазинів та відділень банків. У Чернівцях керівники органів місцевого самоврядування самі сідали на крісло колісне і могли на собі відчути тягар повсякденного життя людей, які пересуваються на них, коли ти не можеш вільно дістатися якоїсь установи чи байдуже ставлення громадян, у яких просиш допомоги. За результатами таких моніторингів органами місцевої влади частково усувалися виявлені порушення або давалися обіцянки у найкоротший термін розглянути питання щодо забезпечення безперешкодного доступу до потрібних об’єктів. Головне, що хотіли донести на семінарі керівники громадських організацій людей з інвалідністю, це про необхідність частіше з’являтися на вулицях міста та вести діалог із місцевою владою, щоб нас почали сприймати як партнерів.
Наприкінці семінару всім присутнім було продемонстровано мультфільм «Універсальний дизайн: світ, зручний для кожного», створений у рамках Загальної програми «Сприяння інтеграційної політики та послуг людей з інвалідністю в Україні», який запроваджується за підтримки Партнерства ООН з питань реалізації прав людей з інвалідністю , Програми розвитку ООН та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Мультфільм презентував «Сім принципів Універсального Дизайну» для створення комфортного та доступного середовища, послуг та механізмів для кожної людини, незалежно від ваги, віку та інших індивідуальних особливостей. Ці принципи були розроблені групою архітекторів, інженерів та дизайнерів на чолі з міжнародним архітектором Рональдом Мейсом в Університеті штату Південна Кароліна в США у 1997 році.
У другий день розглядалися питання про реабілітаційні заходи у хворих із травмою хребта та спинного мозку. Для обговорення теми окремо було запрошено викладачів та студентів кафедри фізичної реабілітації Інституту соціальних технологій на базі Відкритого Міжнародного Університету розвитку людини «Україна».
У ході семінару розповідалося про проблему відсутності спеціальності «Фізична реабілітація» в офіційному переліку медичних професій, затверджених МОЗ України. До того ж, в офіційній програмі навчання студентів обмежена кількість навчальних годин з 28-ї до 4-ї на вивчення спинальних травм та способів їх лікування. У профілактичних та лікувальних закладах не сприймають серйозно спеціаліста-реабілітолога без наявності медичної освіти. У кращому випадку, його приймуть на роботу як медбрат або медсестру. У зв’язку з цим така спеціальність не є популярною серед молоді в Україні, а молодий фахівець не завжди зможе впоратися з лікуванням хворого зі спинальною травмою. Але щороку зростає попит на працівників цього профілю. У наш час ця проблема є вкрай відчутною у зв’язку зі збільшенням кількості людей з інвалідністю, які отримали травму при виконанні військового обов’язку в зоні дії АТО. Як показує практика, постраждалі з серйозними каліцтвами не завжди можуть отримати кваліфіковану своєчасну допомогу, що призводить до незворотних тяжких наслідків.
Голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація спинальників України» Іван Миколайович Марусевич виступив із пропозицією створити Центр реабілітації військовослужбовців, які постраждали в зоні дії АТО, де вони змогли б пройти своєчасну медичну, психологічну та фізичну реабілітацію.
Багатьох присутніх цікавило питання щодо санаторно-курортного лікування спинальників. З цього приводу заступник директора Фонду соціального захисту людей з інвалідністю України повідомив, що відповідне оздоровлення у поточному році особи, які мають травми хребта, можуть пройти у порядку черги у санаторіях «Слов’янський» (Донецька обл.) та «Борисфен» (Миколаївська обл.). Проте кількість закуплених путівок на 2014 рік за даним профілем обмежена, т.к. ці санаторії не зможуть повністю забезпечити всіх людей з інвалідністю необхідним лікуванням. У зв’язку з окупацією АР Крим оздоровлення у санаторіях «ім. Бурденко» та «ім. Пирогова» м. Саки для осіб з інвалідністю найближчим часом недоступне.
Від керівників громадських організацій людей з інвалідністю надійшла пропозиція на час окупації Кримського півострова скасувати тендерну процедуру закупівель санаторно-курортних путівок для хворих на спинальний профіль та запровадити практику договірної основи лікування людей з інвалідністю у певних санаторіях. Це дозволить, нехай і в невеликій кількості, але в найкоротші терміни забезпечити надання реабілітаційних послуг спинальникам та охопити частину інших санаторіїв, здатних надавати низку необхідних медичних та профілактичних послуг для осіб із травмою хребта та спинного мозку.
Після закінчення обговорення багатьох наболілих питань щодо медичної, фізичної реабілітації людей з інвалідністю, забезпечення технічними засобами пересування та протезно-ортопедичними виробами було показано фільм, створений Львівською обласною організацією інвалідів «Техніка пересування в інвалідному візку». Висвітлювалася тема правильного вибору крісла колісного, їх різновиду, як підготувати житло, як керувати кріслом колісним , подолання перешкод, як слід пересідати з крісло колісне на крісло, підлогу чи автомобіль. Даний відеокурс можна по праву вважати хорошим практичним посібником для студентів факультетів фізичної реабілітації та для людей з травмою хребта та спинного мозку, які вирішили зайнятися активною реабілітацією.
На доказ сказаного, після семінару запрошені студенти мали змогу попрактикуватися у наданні допомоги при переміщенні інвалідів-спинальників або самим випробувати на собі як труднощі, так і способи полегшити пересування людини в кріслі колісному. Самі люди з інвалідністю з великим бажанням давали студентам практичні поради та брали участь у пробних уроках. З упевненістю можна сказати, що користь від такого жвавого спілкування та плідної роботи здобули всі учасники заходу.
Третій день перебування членів нашої районної організації у Києві можна назвати одним із найяскравіших. Адже не щодня нарівні з іншими активістами Універсального проекту ти береш участь у проведенні Моніторингу щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з інвалідністю до об’єктів громадського, культурного та соціального призначення на вулиці Хрещатик. Як виявилося, столиця нашої держави має однакові проблеми з безперешкодним пересуванням, як і районні центри. Це стосувалося як державних установ, так і закладів громадського харчування та готельного господарства. Запрошені журналісти телебачення та радіомовлення вели активний діалог з учасниками маршу, ставили провокаційні питання чиновникам та адміністраторам об’єктам готельного комплексу щодо відсутності пандусів чи інших елементів безперешкодного доступу. На всі давалися свої пояснення та обіцянки усунути надалі виявлені порушення. Сподіваємося, що частково з обіцяного нам незабаром буде виконано.
Насамкінець хотілося б додати, що життя кожної людини залежить насамперед від її сили волі та характеру, і неважливо людина з інвалідністю він чи ні. Необхідно бути наполегливим і наполегливим у досягненні своїх цілей. Скільки разів кожному з нас доводиться долати труднощі, перешкоди на заваді, але ми тримаємося і боремося до переможного кінця. Коли людина сильна духом і готова поділитися своєю радістю з іншими, часто люди не помічають її недоліків. Вони іноді вже не можуть без цієї людини. Просто є інваліди, які більш чуйно розуміють, бачать і радіють дрібницям. Так, вони можуть бути більш вразливими. У кожного свій характер та своя доля. Засуджувати нікого не можна, адже ти не опинявся на його місці.
Учасники семінару:
Овчиннікова М.Г., Главацька А.А., Кірвас М.М., Машльовська Л.Г.