«НОВІ ПРАВИЛА – НОВІ ПРОБЛЕМИ»
З метою економії бюджетних коштів та покращення умов надання соціальних послуг Міністерством соціальної політики України було розроблено проект нормативного документа, який передбачає внесення змін до Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації людей з інвалідністю , дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, перелік таких коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321.
Для обговорення внесених змін та прийняття відповідних пропозицій, ВГО «Асоціація інвалідів-спинальників України» на базі готелю «Верховина» було організовано круглий стіл «Якість та функціональність засобів пересування для інвалідів-спинальників та людей з інвалідністю з порушенням опорно-рухового апарату». Для участі у круглому столі було запрошено представника уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю, заступників директора Фонду соціального захисту людей з інвалідністю та провідних фахівців вітчизняних заводів-виробників крісло колісних. У період з 15 по 17 вересня поточного року активісти громадських організацій людей з інвалідністю мали можливість озвучити свої зауваження перед запрошеними щодо процедури забезпечення засобами реабілітації та якості продукції, що виготовляється.
На початку засідання Іван Миколайович Марусевич, керівник Асоціації, акцентував увагу присутніх, що внесені зміни передбачають розподіл крісло колісних на групи та кожна з базовою моделлю, нові протипоказання позбавляють можливості багатьох інвалідів-спинальників отримати активний візок, і головне – впроваджується механізм доплат особа з інвалідністю повинен буде доплачувати заводу-виробнику за повну комплектацію засобу реабілітації, якщо його індивідуальне замовлення відрізняється від запропонованої базової моделі. Міністерством економіки не погоджено лише доплатний механізм, який суперечить основним положенням Закону України «Про реабілітацію людей з інвалідністю в Україні»
Таким чином, досягнутий у 2012 році результат із впровадження механізму безкоштовного забезпечення особу з інвалідністю технічним засобом реабілітації, який обраний ним завод-виробник був повністю обладнаний на його індивідуальне замовлення, на сьогоднішній день ініціаторами нового проекту вважається недостатньо дієвим і є необхідність повернутися до тендерної процедури закупівлі інватехніки. , Тим самим позбавляючи можливості вільного вибору автомобіля.
Вимоги щодо розподілу крісл колісних на групи, залежно від базової моделі, випливають із прийнятих Україною зобов’язань запроваджувати європейські стандарти виробництва. Пропозиції щодо їх угруповання та протипоказання щодо їх забезпечення були розроблені Харківським українським дослідницьким інститутом протезування, протезобудування та відновлення працездатності та запропоновані Міністерством охорони здоров’я України.
Введення на вітчизняний ринок європейських виробників інватехніки, на думку Асоціації, могло б позитивно вплинути на роботу вітчизняних заводів-виробників, якість продукції яких за законної конкуренції набагато покращала б. Сьогодні вигідніше сплатити виробництво 100 комплектів крісл колісних брендів Pantera або Kuschall з терміном експлуатації не менше 10 років, ніж за 50 – моделі «Іскра» з терміном максимум 4 роки. За останні 15 років якість українських крісл колісних практично не змінилася, тільки збільшилася їхня вага.
Проте за недостатньої фінансової підтримки державних структур виготовлене українське обладнання для людей з інвалідністю не зможе відповідати новим вимогам якості. Це призведе до занепаду вітчизняного виробництва та з’явиться можливість вільного виходу на ринок другосортного іноземного товару, який за вартістю набагато перевищує українську, тому й процедура забезпечення ним буде тривалішою.
Виходом із ситуації, як пропонує Асоціація, є включення всіх наявних крісл колісних до категорії «базових», додатковими опціями можуть бути підлокітники, відкидна ніжка, висока спинка, ручки для супроводжуючого тощо. Будь-яка обрана базова модель має бути у всьому зручною для особи з інвалідністю.
На засіданні круглого столу не залишили поза увагою питання санаторно-курортного оздоровлення людей з інвалідністю. Центральною темою обговорення був багатопрофільний санаторій «Слов’янський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Керівника громадської організації «Товариство людей з інвалідністю «Амалла» м.Слов’янськ цікавило питання про причини пріоритетності лікування в даному санаторії хворих спинального профілю та відсутність закупівених путівок у ньому для осіб із захворюванням опорно-рухового апарату. Незважаючи на велику кількість людей, що оздоровлюються, залишається незмінною застаріла інфраструктура санаторію, умови проживання і комплекс лікувальних процедур, що надаються. Постійно спостерігається тенденція оздоровлення людей з інвалідністю за місцем проживання чи найближчих районах, а поза області.
Дюди з інвалідністю з переселенців обурив той факт, що при постановці на облік для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органі соціального захисту населення за фактичним місцем проживання заявник ставиться в загальну чергу з моменту повторного звернення та отримує відмову про відправлення запиту до відповідного соціального органу щодо його первісного. заяви.
На всі озвучені питання представник Фонду соціального захисту населення України поінформував про наступне: у процедурі комплексних торгів щодо надання оздоровчих послуг для людей з інвалідністю спинального профілю за рахунок коштів державного бюджету участь взяли 6 санаторіїв, з яких 5 отримали позитивну оцінку. Незважаючи на збільшення кількості цих санаторіїв, забезпечити своєчасне оздоровлення всіх бажаючих неможливо унаслідок завищеної вартості путівок та обмеженого фінансування. Розвиток лікувальної бази санаторіїв здійснюється лише за рахунок власних коштів, але ніяк не державних. Фонд соціального захисту населення займається виключно закупівлею путівок і не має повноважень впливати на адміністративні питання санаторних установ «Укрпрофоздоровниці», яке є приватним акціонерним товариством. Одним із варіантів вирішення обмеженого фінансування санаторію «Слов’янський» може бути його вихід із вищезгаданого об’єднання, у цьому випадку всі грошові надходження будуть у повному обсязі надходити на особистий рахунок лікувального закладу.
Закупівля путівок відбувається у двох напрямках: спинального та інших нозологій. Виділені кошти розподіляються поступово по всіх санаторіях, що пройшли комплексні торги. На сьогоднішній день потреба в оздоровленні хворих на спинальний профіль задоволена на 20 %, інших нозологій – на 8 %. Основна причина низького показника – нестабільна економічна ситуація у країні, як наслідок – недостатнє фінансування. У 2016 році планується вирівняти ситуацію, що склалася, і покращити становище на ринку санаторно-курортних путівок для людей з інвалідністю.
З метою протидії корупційним схемам при видачі технічних засобів реабілітації та санаторно-курортних путівок, представники громадських організацій людей з інвалідністю запропонували опублікувати на сайті Фонду соціального захисту людей з інвалідністю офіційні списки заявників, що стоять у черзі, і вказувати відмовників. Пріоритетність у забезпеченні надавати хворим, які нещодавно отримали травми.
Для забезпечення своєчасного санаторного оздоровлення переселенців, керівник Асоціації запропонував внести відповідні зміни до чинного законодавства та закріпити їхнє право на позачергове лікування.
Після закінчення всіх виступів та підбиваючи підсумки, Іван Миколайович Марусевич висловив подяку присутнім представникам державних соціальних структур та іншим гостям за активне обговорення виявлених проблем та пошук оптимальних рішень. На його думку, для покращення медичних, соціальних та низки інших послуг людей з інвалідністю спинального профілю необхідно виділити їх в окрему категорію, що кардинально відрізняється від інвалідів 1-2 груп інших нозологій. Це покращить індивідуальний підхід під час складання індивідуальної програми реабілітації спеціалістами МСЕК, надання комплексу необхідних лікувальних послуг у санаторно-курортних та медичних закладах, обслуговування у державних, навчальних та культурних закладах.
Ігнорування проблем інвалідів-візочників спостерігалося і в розвинених країнах. У Сполучених Штатах Америки після війни у В’єтнамі військовослужбовці з травмами хребта та спинного мозку масово виїжджали на вулиці міст та викидали медалі, отримані за особливі заслуги під час бойових дій. У Швеції – під час проведення мітингів змушували парламентаріїв сідати на крісла колісні та добиратися до громадських закладів. Тільки після таких масових виступів до хворих спинального профілю стали уважніше прислухатися і намагатися вирішити їхні проблеми.
В Україні у 2004 році на нараді Національної Асамблеї людей з інвалідністю в Українському домі протягом 4-х годин тодішньому Президенту України Віктору Ющенку через виступи, фото та відео покази намагалися донести всі жахи до життя колясочників. За підсумками цієї наради та подальшого активного діалогу у червні 2005 року було підписано Указ Президента України № 900/2005 «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», розроблено та впроваджено будівельні норми та правила з урахуванням потреб особ з інвалідністю, вересня 2006 року – затверджено нові типові положення комітетів доступності людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
Основна невирішена проблема в наш час – майже ніхто з державних службовців, які займаються питаннями людей з інвалідністю, не бажають хоча б на короткий термін побути на їхньому місці.
Люди із захворюваннями спинального профілю, особливо – інваліди-візочники, хочуть не лише створення сприятливих умов для активної життєдіяльності, а й бути корисними цьому суспільству. Доступність у фізичному та моральному плані для таких осіб має бути безперервною.
Прес-служба ВГО АІСУ