Підстава для проведення:
– Конституція України;
– Конвенція ООН «Про права людей з інвалідністю»;
– Закон України «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875 – ХІІ;
– Закон України «Про реабілітацію людей з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 року.
Мета заходу:
Залучення інвалідів-спинальників та людей з інвалідністю з порушеннями опорно-рухового апарату до занять з професійної та трудової реабілітації.
Висвітлення інформації про можливість безкотошвного навчання, перекваліфікації та можливості пацевлаштування осіб з особливими потребами.
Інформування осіб з особливими потребами про діючі заклади професійної та трудової реабілітації. Моніторинг ситуації з працевлаштуванням інвалідів-спинальників та осіб з порушеннями опорно-рухового апарату.
Привернення уваги громадськості до проблем людей з особливими потребами та визнання їх як рівноправних і повноцінних громадян України, які уміють досягати своїх цілей та мати абсолютно різні захоплення, незалежно від своєї травми.
Задачі заходу:
Провести семінар-практикум «Професійна та трудова реабілітація, як запорука працевлаштування людей з інвалідністю в Україні».
Закон України «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року № 875 – ХІІ;
Проблема:
Права громадян, у тому числі людей з інвалідністю, на працю закріплені ст. 43 КУ, у якій, зокрема, визначено те, що «кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується».
За останні роки в рамках державної політики намітилися позитивні тенденції в ствoренні сприятливих умов, що дозволяють iнвалiдaм-спинальникaм вести повноціннe життя, працювати, розвивати свої професійні здібності. На сьогоднішній день діють центри соціальної та трудової реабілітації людей з інвалідністю, де особи з особливим потребами мають змогу відновити свої професійні здібності та здобути нові знання. Для осіб з особливими потребами є дуже важливим реалізувати себе в трудовій діяльності, адже завдяки цьому вони почувають себе потрібними та корисними для суспільства.
Професійна реабілітація включає заходи щодо забезпечення зайнятості людей з інвалідністю, експертизи потенційних професійних здібностей, професійної орієнтації, професійної підготовки, підготовки робочого місця, професійно-виробничої адаптації, раціонального працевлаштування, динамічного контролю раціональності працевлаштування і успішністю професійно-виробничої адаптації. Професійна реабілітація (професійний відбір, професійна орієнтація, професійна освіта, професійні підготовка, перепідготовка, перекваліфікація, раціональне працевлаштування) спрямована на забезпечення конкурентоспроможності людини з інвалідністю на ринку праці і його працевлаштування, як в звичайних виробничих умовах, так і в спеціально створених умовах праці.
Професійну орієнтацію людей з інвалідністю в працездатному віці, які мають бажання працювати, і зареєстровані в державній службі зайнятості, може здійснювати державна служба зайнятості. Держава гарантує людям з інвалідністю право на безоплатне отримання професійної освіти і пов’язане з цим обслуговування відповідно до індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю. Та основною проблемою для людей, які пересуваються за допомогою візків та осіб з порушеннями опрно-рухового апрату, є недоступність та необлаштованість місць для навчання, робочих місць. Підприєсмтвам, установам з державного бюджету віділяються кошти на працевлаштування людину з інвалідністю, обладнання робочих місць для осіб з особливими потребами, але, внаслідок використання коштів не за призначенням, великий відсоток інвалідів-спиналників та осіб з порушеннями опорно-рухового апрату залишаються не працевлвштованими, або, внаслідок отриманої травми не можуть надалі використовувати свої професійні навики в трудовій діяльності.
Довгострокове соціальне значення:
ВГО «Асоціація інвалідів-спинальників України» було проведено семінар-практикум «Професійна та трудова реабілітація, як запорука працевлаштування людей з інвалідністю в Україні», в рамках якого учасники ознайомилися з правовими основами професійної, трудової реабілітації та працевлаштування людей з інвалідністю. Правові принципи працевлаштування людей з інвалідністю закріплені у низці законодавчих актів, які зобов’язують роботодавця створити спеціальні робочі місця для людей з інвалідністю і сприяти їх працевлаштуванню з урахуванням обмежених фізичних можливостей. Одним з таких механізмів є професійна та трудова реабілітація людей з інвалідністю, яка визначається ефективним залученням їх до перекваліфікації у сфері професійної діяльності відповідно до фізичних, розумових та творчих потреб, адже людям з обмеженими можливостями іноді складно виконувати певні види робіт за відповідний термін. Кінцевим результатом професійної перекваліфікації людей з інвалідністю має стати трудова діяльність на відкритому ринку праці.
В Україні пріоритетним напрямком інтеграції людей з інвалідністю до трудового життя визнано залучення їх до зайнятості на звичайному (відкритому) ринку праці. У відповідності до ст. 17 ЗУ «Про основи соціальної захищеності людей з інвалідністю в Україні», з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Для забезпечення раціональної зайнятості інвалідів в Україні застосовуються такі варіанти їх влаштування на роботу:
- працевлаштування на відкритому ринку праці, де робочі місця пропонуються як для осіб, які не мають інвалідності, так і для осіб з інвалідністю;
- працевлаштування на спеціалізованих підприємствах, заснованих громадськими організаціями інвалідів. Головна мета цих підприємств полягає в наданні можливостей інвалідам займатися корисною діяльністю й готувати їх, наскільки це можливо, до роботи на відкритому ринку праці;
- працевлаштування на соціально-економічних підприємствах із транзитними та постійними робочими місцями, які створені на базі міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів.
Та головною проблемою все ж залишається не працнвлаштованість людей з інвалідів. З державного бюджету підприємствам виділяються кошти для облаштувння робочого місця та організації праці інвалідів. Та законні вимоги не в повному обсязі виконуються підприємствами (ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць встановлюється в розмірі 4,0 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця) і саме тому проблема працевлаштування інвалідів гостро постає в реаліях сьогодення. Недосконалість нормативних приписів, невелика сума штрафу для підприємств за не виконання підприємствами нормативів робочих місць для інвалідів призводить до порушення конституційного права осіб з особливими потребами на працю.
Отже, незважаючи на певні труднощі в працевлаштуванні, професійна та трудова реабілітація людей з інвалідністю забезпечує реалізацію потреб людини з обмеженими фізичними можливостями в отриманні професійної освіти, в оволодінні робітничою професією, спеціальністю, кваліфікацією відповідно до її інтересів і здібностей, стану здоров’я та соціального замовлення суспільства і держави, надає широкі можливості особі з інвалідністю бути повноправним працівником з точки зору використання його інтелектуальних та фізичних можливостей, робить його повноправним членом суспільства, реалізуючи його право на працю, як людини та громадянина.
В результаті проведеного заходу було досягнуто поставлених цілей та позитивних результатів, а саме:
– проведено семінар-практикум «Професійна та трудова реабілітація, як запорука працевлаштування людей з інвалідністю в Україні». Вжито заходів щодо моніторингу ситуації з працевлаштуванням інвалідів-спинальників та осіб з порушеннями опорно-рухового аппарату;
– вжити заходів з привернення уваги соціуму на проблеми сприйняття людини з інвалідністю як самостійної особистості, яка може не тільки подбати про себе, а ще працювати і йти по життю врівень з людьми фізично здоровими;
– систематизувати проблеми інвалідів-спинальників щодо професійної та трудової реабілітації в державі сьогодні, шляхи вирішення таких проблем, стратегію розвитку результативних відносин між особою з інвалідністю та державою, між громадянами держави, в тому числі і людьми з інвалідністю.
Голова ВГО І.М. Марусевич
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875 – ХІІ;