Важливим моментом для людини після травми хребта та спинного мозку, яка перебуває у лікарні чи реабілітаційному центрі, є перший контакт з людьми, які пересуваються на візках.
Головні ролі в процесі навчання жити людині після отриманої травми «новим життям у візку» відіграють оточуючі особи, люди з інвалідністю зі стажем, медики, інструктори, які мають психоемоційний вплив на первинного хворого, оскільки служать переконливими факторами вести повноцінне життя на рівні зі здоровими людьми.
Програма семінару «Перший контакт» (продовження – частина 3) передбачала, насамперед, моніторинг учасниками заходу центральної частини вул. Хрещатик м.Києва (від «ДП Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» до Київської міської державної адміністрації), який повинен показати фактичне становище доступності для маломобільних груп населення у центрі столиці.
У заході приймали участь представники ЗМІ: національний телеканал «Україна» та телеканал «ТРК «Київ», представники Управління забезпечення прав людини апарату Національної поліції України.
Під час моніторингу було виявлено багато фактів відсутності можливості людини у візку потрапити до тих або інших соціальних об’єктів, а саме: державні установи, заклади громадського харчування, готелі, банки, магазини тощо. Доступність до них майже виключена. Наявність у декількох закладів одного на всіх переносного пандусу – це гіркий показник забезпечення доступності. Цікавим фактом було і те, що навіть Департамент містобудування та архітектури КМДА – державна структура, яка безпосередньо повинна займатися питаннями доступності та безбар’єрного середовища, не має доступу до свого приміщення для маломобільних груп населення.
При обговоренні проведеного заходу учасники семінару поділилися особистими враженнями і спостереженнями, висловили необхідність проведення роботи щодо подолання існуючих перешкод для маломобільних груп населення не тільки в центрі столиці, а і в усіх районах м. Києва та інших містах України.
Голова Асоціації Марусевич І.М. підкреслив важливість та необхідність проведення таких заходів, в чому отримав підтримку усіх присутніх, та підкреслив, що головним висновком такого дійства є вільне спілкування осіб з інвалідністю між собою та іншими оточуючими, тобто встановлення першого контакту, взаємоповага та порозуміння, що дає сили жити та боротися за свої права і своє місце в сучасному соціумі.
