Законопроєкт № 5344-д, який зазнав майже 1000 поправок, має змінити поточну ситуацію

 

17 січня 2024 року відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, яке відбулося.

За словами голови ГО «Національна асоціація спинальників України» Дмитра Посунька, на засіданні прийнято важливі рішення та сформульовані рекомендації щодо поліпшення умов життя та забезпечення осіб з інвалідністю, зокрема ветеранів, протезно-ортопедичними виробами.

Частина рекомендацій стосувалася напрацювань за підсумками «круглого столу» на тему: «Стан забезпечення осіб з інвалідністю та осіб з інвалідністю внаслідок війни протезно-ортопедичними виробами: проблеми та перспективи. Напрацювання дорожньої карти».  Однією з ключових рекомендацій є необхідність впровадження новітніх технологій в галузі протезування на вітчизняних виробничих потужностях. Це сприятиме покращенню якості та доступності протезів для осіб з інвалідністю та ветеранів. Також Комітет визначив, що інформаційно-роз’яснювальна робота стосовно механізму отримання допоміжних засобів реабілітації для осіб з інвалідністю є невід’ємною складовою у забезпеченні їхніх прав.

 

Щодо протезування захисників та захисниць України, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій, Комітет виступив за скорочення строків отримання спортивних протезів, зменшивши їхню періодичність з 12 до 6 місяців після проведення первинного протезування. Під час обговорення також йшлося про те, що передача протезних підприємств до Фонду держмайна має відбуватися в контексті переходу до ринкової економіки, де конкуренція є ключовим фактором. Важливо, щоб гроші йшли за людиною, тобто люди, які потребують протези, матимуть більше вибору та контролю над тим, які протези вони отримують.

 

 

Комітет рекомендував до другого читання законопроєкт № 5344-д щодо змін до деяких законів України, який розширює можливості працевлаштування осіб з інвалідністю на органи державної влади та органи місцевого самоврядування. За словами Дмитра Посунька, який взяв участь у обговоренні окремих положень законопроєкту, цей документ має на меті змінити поточну ситуацію. Зокрема, встановивши квоту для працевлаштування людей з інвалідністю не тільки на приватних підприємствах, але й у державних органах та органах місцевого самоврядування. Також у ньому пропонується новий підхід, за яким підприємства, котрі не можуть адаптувати свої виробництва для людей з певними видами інвалідності, можуть замість штрафів робити добровільні внески до Фонду захисту людей з інвалідністю. Ці кошти будуть використані для створення адаптованих робочих місць для людей з інвалідністю на інших підприємствах.

Все це сприятиме реалізації концепції рівних можливостей для осіб з інвалідністю, в тому числі через діяльність громадських організацій.

Цікаво, що саме цей законопроєкт зазнав численної кількості комітетських поправок, з яких 11 (в тому числі – від громадських організацій) Комітет своїм рішенням врахував, а понад 910 відхилив. Але з думкою більшості знову не погоджувалася команда Юлії Тимошенко. Сама вона висловила претензії з приводу того, що Комітетом не розглядають правки до проєкту закону від партії «Батьківщина». Хоча вони були розглянуті на попередніх засіданнях. Щоб не зволікати із прийняттям важливих змін до законопроєкту, голова Комітету Галина Третьякова надала Юлії Тимошенко можливість озвучити свої правки. Проте, заявивши, що не готова до розгляду своїх поправок на засіданні Комітету, Тимошенко демонстративно покинула засідання.

Це все, що треба знати про роботу на «благо України» голови  партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яка разом з громадським діячем Валерієм Сушкевичем, на думку Дмитра Посунька, є конструкторами існуючої застарілої  системи життєдіяльності та соціального захисту осіб з інвалідністю.

Більшістю голосів Комітет рекомендував законопроєкт Верховній Раді до розгляду у другому читанні.

Слід зазначити, що рішення та рекомендації Комітету покликані забезпечити соціальну справедливість, захист прав осіб з інвалідністю та ветеранів, а також зміцнити захист національної безпеки через ефективні законодавчі інструменти.